Висвітлено основні проблеми стилістики французької мови. Розглянуто її предмет, завдання, методологію, з'ясовано сутність найважливіших стилістичних понять. Охарактеризовано основні функціональні стилі та жанри даної мови.

Освещены основные проблемы стилистики французского языка. Рассмотрены его предмет, задачи, методология, согласована сущность основных стилистических понятий. Охарактеризованы функциональные стили и жанры данного языка.

Досліджено функціональні можливості нелітерних знаків французької мови. Розроблено класифікацію вказаних графем і представлено їх функціональний опис. Встановлено, що інвентар нелітерних знаків французької орфографії складається з 18-ти одиниць, які відрізняються графічним зображенням та розташуванням. Виявлено, що нелітерні знаки французької писемної мови беруть участь в оформленні букви (діакритичні знаки), слова (дефіс, апостроф, інтервал) та міжслівного простору (знаки пунктуації, абзац, поля сторінки). Доведено, що досліджувані одиниці не мають безпосередніх фонетичних відповідників, але корелюють зі звуковою мовою та функціонують на різних рівнях мовної структури: графічному, орфографічному, лексичному, синтаксичному. Встановлено, що нелітерні знаки французької орфографії - це поліфункціональні графічні одиниці, які здійснюють такі основні функції: фонографічну, графомарковану, змісторозрізнювальну, прагматичну.

Подано комплексний опис позаалфавітних елементів французької писемної мови в контексті її графічного зображення, історії виникнення, еволюції, функціонального навантаження. Системно розглянуто основні функціональні характеристики досліджуваних одиниць на рівні граф - графема - орфограма, зроблено висновок про їх поліфункціональність.

Дано комплексное описание внеалфавитных элементов французского письменного языка в контексте его графического изображения, истории возникновения, эволюции, функциональной нагрузки. Системно рассмотрены основные функциональные характеристики исследуемых единиц на уровне граф - графема - орфограмма, сделан вывод об их полифункциональности.

Запропоновано новий підхід до розв'язання проблеми синтаксичних зв'язків у сучасній французькій мові. У площині лінгвокультурологічного аналізу розглянуто динаміку когезії та сепаратизації як різновидів синтаксичних зв'язків, як текстоутворювальних одиниць художнього мовлення й лінгвокультурем. Обгрунтовано, що динаміка когезії та сепаратизації - це віддзеркалення (пряме або опосередковане) в мові тих суспільних процесів, світоглядних напрямів, картини світу, художніх тенденцій розвитку, що відбувались у житті французького народу XX ст. Встановлено, що в лінгвокультурологічному плані динаміка когезії та сепаратизації відбувається циклічно; вони функціонують почергово, на основі теорії коливання маятника загальнокультурних парадигм.